Благослови, душе моя, Господа і все моє єство, – святе Ім’я Його!
Псалом починається і закінчується закликом псалмоспівця до своєї душі благословити Господа – "Благослови, душе моя, Господа" – і закликом до ангелів, небесних сил і всього творіння Божого, щоби вони робили те саме.
Благословіте Господа всі ангели Його, – ви могутні силою, котрі виконуєте слово Його, підкоряючись Його велінням! Благословіть Господа всі сили Його, які служать Йому і виконують Його волю! Благослови Господа все творіння Його, на кожному місці Його владарювання! Благослови, душе моя, Господа! (Псалом 103:20-22)
Псалом в переважній більшості зосереджений на благословенні Господа. Що означає благословити Господа?
Це означає говорити добре про Його велич і благість – і дійсно мати це на увазі від щирого серця та всієї глибини душі.
Те, що робить Давид у першому і останньому віршах цього псалма, коли вигукує: "Благослови, душе моя, Господа", говорить про те, що справжнє свідчення про Божу доброту і велич повинно йти від глибини душі.
Благословляти Бога устами без душі було б лицемірством. Ісус сказав: "Цей народ губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене" (Матвія 15:8). Давид знає про цю небезпеку і проповідує самому собі. Він каже своїй душі не допустити цього.
"Прийди, душе, поглянь на велич і доброту Божу. Приєднайся до моїх уст, і благословимо Господа всім нашим єством. Душе моя, ми не станемо лицемірити!"
