Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве слово, обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. (Матвія 5:11-12)

Християнський гедонізм говорить, що для віруючих є різні способи радіти в стражданнях. Всіх їх слід сприймати як вираз вседостатньої, всезадовольняючої Божої благодаті.

Один із способів радіти в стражданнях полягає в тому, щоб твердо зосередити наш розум на величі нагороди, яка чекає на нас після воскресіння. Результатом такого зосередження є те, що наш теперішній біль здається малим у порівнянні з тим, що гряде: “Я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам” (Римлян 8:18; пор. 2 Коринтян 4:16-18). Роблячи страждання терпимими, радість від нашої нагороди також зробить можливою любов.

“Любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, – і буде вам велика нагорода” (Луки 6:35). Будь щедрим з убогими “і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!” (Луки 14:14).

Впевненість у цій обіцяній нагороді перерізає пута земного і звільняє нас, роблячи спроможними платити ціну любові.

Інший спосіб радіти в стражданнях походить від впливу страждань на нашу впевненість у надії. Радість у стражданнях ґрунтується не лише на надії воскресіння і нагороди, але й на тому, як саме страждання працює задля поглиблення цієї надії.

Наприклад, Павло каже: “Хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію” (Римлян 5:3-4).

Іншими словами, радість Павла ґрунтується не лише на його великій нагороді, але й на наслідках страждань, що зміцнюють надію на цю нагороду. Страждання породжує терпеливість, а терпеливість породжує відчуття того, що наша віра є справжньою і непідробною, і це зміцнює нашу надію на те, що ми справді здобудемо Христа.

Отже, незалежно від того, чи ми зосереджуємося на багатстві нагороди, чи на очищувальному впливі страждань, Божа мета полягає в тому, щоб наша радість у стражданнях тривала.