Тому‑то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє. (Матвія 6:9)
У Господній молитві Ісус вчить, що першочерговим завданням того, хто молиться, є просити нашого Небесного Отця зробити так, щоб Його ім’я святилося. У нас. У церкві. У світі. Всюди.
Зверніть увагу, що це – прохання, благання. Це не декларація чи проголошення. Це не вираз хвали, а саме прохання. Протягом багатьох років я неправильно читав Господню молитву, вважаючи, що вона починається з прославлення: “Слава Богу, ім’я Господнє святиться, вшановується, величається!”. Але це не прославлення. Це благання. Це прохання до Бога подбати про те, щоб Його власне Ім’я святилося.
Це схоже на інший текст, Матвія 9:38, де Ісус говорить нам молитися до Господа жнив, щоб Він послав робітників на Свої жнива. Мене ніколи не перестає дивувати, що нас, робітників, інструктують просити господаря ферми, який знається на жнивах краще за нас, додати більше робочих рук на полі.
Але хіба це не те ж саме, що ми маємо в Господній молитві – Ісус каже нам просити Бога, Який безмежно ревнує за честь Свого Імені, про те, щоб Його ім’я святилося, що означає – вшановувалося, викликало захоплення, підносилося як надзвичайно дорогоцінне?
Що ж, це може нас дивувати, але так воно і є. І це вчить нас двом речам.
- Молитва не спонукає Бога робити те, до чого Він не схильний. Він має всі наміри зробити так, щоб Його ім’я святилося. Немає нічого вищого в списку Божих пріоритетів. Але ми все одно повинні просити.
- Молитва – це Божий спосіб привести наші пріоритети у відповідність до Його пріоритетів. Бог бажає зробити великі речі наслідком наших молитов, коли наші молитви є наслідком Його великих цілей.
Приведіть своє серце у відповідність із ревністю Бога по тому, щоби святилося Його ім’я, і ваша молитва стане дуже ефективною. Нехай вашою першою та визначальною молитвою завжди буде благання про те, щоби святилося Боже ім’я, і тоді ваші молитви будуть напряму підключатися до сили та моці Божої ревності про Його ім’я.