Як Церква кориться Христові, так і дружини – чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх дружин, як Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї. (Ефесян 5:24-25)

Існує зразок любові в шлюбі, встановлений Богом.

Ролі чоловіка і дружини не однакові. Чоловік повинен приймати особливі підказки від Христа як Глави Церкви. Дружина повинна знаходити свої особливі підказки в Божому устрої для Церкви та її покорі Христу.

Таким чином, гріховні та згубні наслідки гріхопадіння починають змінюватися на протилежні. Гріхопадіння перетворило любляче лідерство чоловіка на вороже панування в одних і ліниву байдужість в інших. Гріхопадіння перетворило розумну, добровільну покірність жінки на маніпулятивну догідливість в одних жінок і зухвалу непокору в інших.

Довгоочікуване відкуплення, коли Месія нарешті прийшов в Особі Ісуса Христа, було не руйнуванням створеного порядку люблячого керівництва і добровільного підпорядкування, а його відновленням. Дружини, відновіть свою занепалу покору, беручи за взірець Божий намір про радісну Церкву! Чоловіки, відновіть своє занепале головування, взявши за зразок Божий намір про щедро люблячого Христа!

Я знаходжу в Ефесян 5:21-33 ці дві речі: (1) прояв християнського гедонізму в шлюбі і (2) напрямок, в який повинні спрямовуватися його імпульси.

Дружини, шукайте свою радість у радості вашого чоловіка, стверджуючи і шануючи його визначену Богом роль “голови” або лідера у ваших стосунках. Чоловіки, шукайте свою радість у радості вашої дружини, приймаючи на себе відповідальність здійснювати провід, як Христос веде Церкву і віддав Себе за неї.

Я хотів би свідчити про Божу благість у своєму житті. Я відкрив для себе християнський гедонізм того ж року, коли одружився – 1968-го. Відтоді ми з Ноель, у послуху Ісусу Христу, пристрасно, наскільки це можливо, прагнемо до найглибших і найтриваліших радощів, які тільки можливі. Занадто недосконало, часом не занадто сумлінно, ми шукали власної радості в радості один одного.

І ми можемо свідчити разом після майже 50 років подружнього життя: для тих, хто одружується, це шлях до здійснення найглибших бажань серця. Для нас шлюб став матрицею християнського гедонізму. Коли кожен шукає радості в радості іншого і виконує призначену Богом роль, таємниця шлюбу як притчі про Христа і Церкву знаходить свій прояв – для Його великої слави і для нашої великої втіхи.